JXTC Ethos - шаблон joomla Видео

Серія заходів в рамках Інформаційного дня

12 жовтня 2017 в Херсоні Громадська Ліга Україна-НАТО та Українсько-Словацький Центр Партнерства за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні провели серію заходів в рамках Інформаційного дня.

У Херсонській обласній державній адміністрації відбулась зустріч із заступником голови Херсонської ОДА Вадимом ЧАБАНОМ. У зустрічі взяла участь директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора МАРОНКОВА; а також українські експерти Сергій ДЖЕРДЖ – голова Громадської Ліги Україна-НАТО; Михайло КОЛІБАБЧУК – президент Українсько-Словацького Центру Партнерства; Віктор ТОПАЛЬСЬКИЙ – начальник науково-дослідної лабораторії Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України; Віталій ГОЛОТА – полковник, заступник начальника управління морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України; Віктор ГЛАДЕНКО – Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського; Наталія СВІДЕРСЬКА – координатор програм, Громадська Ліга Україна-НАТО; Сергій ЯНЧУК – перекладач, Громадська Ліга Україна-НАТО.


На зустрічі обговорені шляхи поліпшення інформування мешканців Херсонщини з питань євроатлантичної інтеграції. Зокрема відзначено важливість прийнятої в цьому році Концепції вдосконалення інформування громадськості про співробітництво України з НАТО на 2017-2020 роки і регіонального плану заходів.

 

Директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні пані Барбора Маронкова від імені представництва НАТО подякувала Херсонській ОДА за організацію заходів. «У липні цього року ми святкували 20 років Особливого партнерства між Україною та НАТО. У зв’язку з цією річницею ми хочемо відвідати багато міст України і обговорити особливості євроатлантичної інтеграції України» - розповіла Барбора Маронкова.

 

«Звичайно, реформи мають проходити швидко, особливо це стосується реформ в оборонному секторі та секторі безпеки. Також, у вашому розпорядженні є радники, які працюють від НАТО для того, щоб зробити цей процес якомога легшим. Також, щоб поширювати інформацію і піднімати рівень обізнаності населення щодо НАТО ми бажаємо працювати з представниками громадськості, журналістами і активістами», - підсумувала директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова.

 

Після зустрічі учасники провели прес-брифінг для представників мас-медіа міста Херсона. Зокрема журналістів цікавило як експерти оцінюють сприйняття громадянами співпраці України з НАТО. «Більшість українців не знають, як функціонує НАТО. Частина населення України вважає, що ЄС і НАТО – це одне і те саме», - про це під час прес-брифінгу розповів начальник відділу Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ Віктор Топальський. «Важливо обговорити важливі аспекти співпраці з НАТО саме з державними службовцями, щоб вони могли на практиці впровадити ті напрямки, які на сьогодні є», - проінформував Віктор Топальський.


Після прес-брифінгу у Херсонській ОДА керівництво Центру інформації та документації НАТО в Україні та Громадська Ліга Україна-НАТО провели тренінг-семінар для державних службовців та військовослужбовців. Ціль заходу - донести інформацію щодо НАТО та відповісти на питання стосовно євроатлантичної інтеграції. Представник Генерального Штабу ЗСУ полковник Віталій Голота сказав: «Військове й військово-технічне співробітництво як з самою організацією Північноатлантичного договору, так і з країнами-учасниками – є важливою складовою діяльності Збройних сил України». «Я сьогодні спробую довести основні моменти такого співробітництва до ваших представників, які беруть участь у семінарі, а також внести свій вклад у розвиток подальшого співробітництва», - зазначив Віталій Голота.


На думку голови Громадської Ліги Україна-НАТО Сергія Джерджа держава має більше приділяти увагу інформуванню населення щодо НАТО. «Коли ти проінформований – ти озброєний. Озброєний проти інформаційної війни, яка ведеться проти України. Тоді є краще розуміння системи європейської безпеки, роль і місце України у цій безпеці. Я думаю, що якщо держава і український народ взяли курс на інтеграцію в європейські структури, то це не лише економічні, політичні структури, це і структури безпеки, а НАТО є саме такою структурою безпеки», - зазначив Сергій Джердж.


Після заходів в Херсонській ОДА експерти відвідали Херсонську обласну універсальну наукову бібліотеку ім. Олеся Гончара. В бібліотеці, яка до речі є найбільшою в Україні, і яка оснащена сучасною технікою, відбулась публічна дискусія за участі представників громадських організацій, студентів, молоді, працівників культури.


Директор бібліотеки Надія Коротун відзначила у вступному слові, що Центр інформації та документації НАТО в Україні відіграє чільну роль щодо підвищення обізнаності населення України з основними завданнями й пріоритетами НАТО та роз’яснює переваги співробітництва між Україною і НАТО. Центр надає підтримку українській владі в галузі інформування громадськості, стратегічних комунікацій та громадської дипломатії. Після виступу гості – директора Центру Барбори Маронкової – відбулась невимушена дискусія, під час якої експерти надали відповіді на запитання учасників заходу.


Слід зазначити, що Херсонщина межує з територією Криму, який зайнятий агресором, ворогом – російськими окупаційними військами. Через це і така увага з того боку до українського міжнародного співробітництва, адже двічі і під час заходів в ОДА, і в бібліотеці поступали дзвінки про замінування приміщень. Херсонські правоохоронці в обох випадках вибухівки не знайшли і заходи, попри невеликі перерви, відбулись. Проте варто звернути увагу на цинізм окупантів та колабораціоністів, адже як зазначали херсонські журналісти, щодо державної адміністрації такі випадки провокацій відбувались і раніше, та «мінування» бібліотеки, куди приходять і діти, і пенсіонери – це щось нове в кремлівській гібридній війні проти України. Та в бібліотеці, попри повідомлення про замінування, за інформацією голови херсонського відділення КВУ журналіста Дементія Білого, дискусія продовжувалась, люди не розходились. І це найкращий показник відношення громадськості до співпраці з партнерами і союзниками з одного боку, та до залякувань із-за поребрика.

Посмотрите вложенную галерею изображения онлайн в:
http://ua-nato.org.ua/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=203#sigProGalleria9f015cc737
joomlamodniyportal.ru

СЕМІНАР-ТРЕНІНГ Синергія громадських та урядових інституцій щодо інформування суспільства з питань євроатлантичної інтеграції Запоріжжя – 07 листопада 2017

Громадська Ліга Україна-НАТО
За підтримки: Центру інформації та документації НАТО в Україні

07 листопада 2017 в Запоріжжі Громадська Ліга Україна-НАТО за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні провели серію заходів в рамках Інформаційного дня НАТО.
У Запорізькій обласній державній адміністрації відбулась зустріч із виконуючим обов’язки  голови Запорізької ОДА - заступником голови обласної державної адміністрації СКОБЛІКОВИМ Віктором Вікторовичем. У зустрічі взяв участь голова Представництва НАТО в Україні Александер ВІННІКОВ; а також українські експерти Сергій ДЖЕРДЖ – голова Громадської Ліги Україна-НАТО; Віталій ГОЛОТА – полковник, заступник начальника управління морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України; Павло ЛАКІЙЧУК – аналітик, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»; Руслан КЕРМАЧ – аналітик, Фонд Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва; Руслан МИРОШНИЧЕНКО – полковник запасу, віце-президент ГО «Молодіжний центр Атлантичної ради України»; Наталія СВІДЕРСЬКА – координатор програм, Громадська Ліга Україна-НАТО; Сергій ЯНЧУК – перекладач, Громадська Ліга Україна-НАТО.

Насамперед гості зустрілися з керівництвом облдержадміністрації та запорізькими журналістами. Вітаючи делегацію, в.о. голови облдержадміністрації Віктор СКОБЛІКОВ подякував за увагу до області та відзначив надзвичайну важливість цієї події для Запоріжжя.

«Наше головне прагнення – досягнення миру. І нам потрібна ваша допомога, зокрема у формуванні суспільної думки щодо НАТО. На Запоріжжі ставлення до Альянсу різне. Розраховуємо, що ваша інформаційна, просвітницька місія допоможе розвіяти міф та спрямувати громадську думку в правильному напрямку», - зазначив Віктор СКОБЛІКОВ.

Пан Александер ВІННІКОВ у свою чергу повідомив, що інформування українського суспільства  про діяльність НАТО загалом та партнерство з Україною є одним із пріоритетів Представництва, а також розповів про деякі аспекти співробітництва.

«За останні три роки Україна пройшла багато випробувань і зазнала великих  змін. З часу агресії з боку Росії допомога НАТО Україні значно зросла як у політичній площині – члени Альянсу ніколи не підтримають анексію Криму, так у військовій. На сьогодні в Києві працюють 15 радників, які допомагають у проведенні реформ , спрямованих  на наближення українського війська до стандартів НАТО. У плані надання технічної допомоги створено 10 трастових фондів із бюджетом 40 млн. Євро. Україна поставила амбітне завдання – досягти стандартів НАТО до 2020 року, і ми робимо все можливе, щоб допомогти вам досягти цієї мети», - повідомив дипломат.

Голова Представництва НАТО в Україні пан Александер ВІННІКОВ подякував Запорізькій ОДА за організацію заходів. «НАТО підтримує суверенітет та територіальну цілісність України» — заявив пан Александер ВІННІКОВ. Україна має намір перейти до стандартів НАТО до 2020 року. За словами Александера ВІННІКОВА пріоритетним напрямком на шляху до інтеграції з НАТО є впровадження стратегічного оборонного бюлетеня України. Він передбачає проведення низки реформ. «Звичайно, реформи мають проходити швидко, особливо це стосується реформ в оборонному секторі та секторі безпеки. Також, щоб поширювати інформацію і піднімати рівень обізнаності населення щодо НАТО ми бажаємо працювати з представниками громадськості, журналістами і активістами», - підсумував голова Представництва НАТО в Україні Александер ВІННІКОВ.

Після прес-брифінгу у Запорізькій ОДА керівництво Представництва НАТО в Україні та Громадська Ліга Україна-НАТО провели тренінг-семінар для державних службовців та військовослужбовців. Ціль заходу - донести інформацію щодо НАТО та відповісти на питання стосовно євроатлантичної інтеграції. Представник Генерального Штабу ЗСУ полковник Віталій ГОЛОТА сказав: «Військове й військово-технічне співробітництво як з самою організацією Північноатлантичного договору, так і з країнами-учасниками – є важливою складовою діяльності Збройних сил України», - зазначив Віталій ГОЛОТА.

На думку голови Громадської Ліги Україна-НАТО Сергія ДЖЕРДЖА держава має більше приділяти увагу інформуванню населення щодо НАТО. «Коли ти проінформований – ти озброєний. Озброєний проти інформаційної війни, яка ведеться проти України. Тоді є краще розуміння системи європейської безпеки, роль і місце України у цій безпеці. Я думаю, що якщо держава і український народ взяли курс на інтеграцію в європейські структури, то це не лише економічні, політичні структури, це і структура безпеки, якою є НАТО», - зазначив Сергій ДЖЕРДЖ.

Після заходів в Запорізькій ОДА експерти відвідали історичний факультет Запорізького Національного Університету.
На історичному факультеті відбулася зустріч студентів, аспірантів та викладачів з представниками Громадської Ліги Україна-НАТО. Упродовж заходу речники цієї громадської організації презентували широкому загалу основні напрями співробітництва Північноатлантичного альянсу з нашою державою.

Із вітальним словом до присутніх звернувся декан історичного факультету, професор Володимир МІЛЬЧЕВ, який відзначив важливість подібних заходів для інформування молодого покоління про співпрацю України з НАТО. Модератором заходу виступила професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Людмила НЕСТЕРЕНКО. Вона, зокрема, наголосила на важливості обговорення питання національної безпеки та національних інтересів України, а також співпраці з громадськими діячами в цьому сенсі.

Спікерами на цьому заході виступили голова Координаційної Ради Всеукраїнського громадського об’єднання «Громадська ліга України-НАТО» Сергій ДЖЕРДЖ, представник Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України, полковник Віталій ГОЛОТА, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Руслан КЕРМАЧ, представник молодіжної громадської організації «Громадський центр Євроатлантичної ради» Руслан МИРОШНИЧЕНКО, експерт Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло ЛАКІЙЧУК, а також керівник програм «Громадської ліги Україна-НАТО» Наталія СВІДЕРСЬКА.

Так, під час своїх виступів гості обговорили питання військової безпеки України, членства в НАТО, проблеми поінформованості українських громадян щодо НАТО та інформаційної роботи, яка ведеться в цьому напрямі. Зокрема, полковник Віталій ГОЛОТА у своїй доповіді «Міжнародне військове співробітництво ЗСУ» розповів про види такого співробітництва, напрями міжнародного співробітництва (воєнно-політичне, військово-технічне, військове), складники військового співробітництва ЗСУ з НАТО і ЄС, практичні механізми співробітництва ЗС України з НАТО, цільові трастові фонди НАТО, індивідуальну програму партнерства України з НАТО, яка включає логістику, бойову підготовку, відновлення спроможності ВМС ЗС України, матеріальне, медичне, тилове забезпечення, розвиток сил спецоперацій та комплексний пакет допомоги НАТО Україні за 15 напрямами, серед яких енергетична безпека, планування на випадок надзвичайних ситуацій, технічна, гуманітарна допомога, матеріальні засоби та інше. Також він пояснив ключові воєнно-політичні цілі міжнародного оборонного співробітництва.

Про ставлення українців до НАТО та результати соціологічних опитувань розповів учасникам зустрічі Руслан КЕРМАЧ. Так, він пояснив районний розрив у питаннях підтримки НАТО в Україні, мотивації та упередження щодо членства в НАТО серед українських громадян, цифрові показники результатів опитувань в різні роки щодо підтримки НАТО, позаблокового статусу та інших векторів співробітництва.
Крім того, представник молодіжної громадської організації «Громадський центр Євроатлантичної ради» Руслан МИРОШНИЧЕНКО розповів студентам про актуальність і необхідність створення молодіжних громадських організацій, мета яких – розвиток громадянського суспільства та мотивація до участі молоді в активному громадському житті.

Всі приступні зустрічі взяли участь в активній та плідній дискусії, під час якої вони обговорили питання активізації співпраці з країнами-членами НАТО, зокрема Балтійськими країнами, а також військово-морської співпраці з НАТО та механізмів змінення точки зору громадян України щодо вступу до НАТО.

Також спікери відвідали телеканал TV-5 та телеканал Z міста Запоріжжя.

Моніторинг ЗМІ:
Запорізька ОДА
http://www.zoda.gov.ua/news/38331/
Запорізький національний університет
https://www.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=41318&lang=ukr&news_code=na-istorichnomu-fakulteti-obgovoryuvali-spivpratsyu-ukrayini-z-nato
Телеканал  TV5, Запоріжжя
https://www.youtube.com/watch?v=joFofe9nUZA
Телеканал  TV5, Запоріжжя
https://www.youtube.com/watch?v=tHtrbXY9twghttps://www.youtube.com/watch?v=tHtrbXY9twg
Телеканал Z, Запоріжжя
https://www.youtube.com/watch?v=le7Pw0TDpRU
1-й Запорізький канал
http://1news.zp.ua/glava-predstavitelstva-nato-v-ukraine-posetil-zaporozhe-foto/
Фейсбук
https://www.facebook.com/NATOUkraineCivicLeague/photos/a.843998418993240.1073741829.670885326304551/1597193053673769/?type=3&theater

Посмотрите вложенную галерею изображения онлайн в:
http://ua-nato.org.ua/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=203#sigProGalleria1e401c03f5
joomlamodniyportal.ru

СЕМІНАР-ТРЕНІНГ Синергія громадських та урядових інституцій щодо інформування суспільства з питань євроатлантичної інтеграції Дніпро – 28 листопада 2017

Громадська Ліга Україна-НАТО
За підтримки: Центру інформації та документації НАТО в Україні

28 листопада 2017 в місті Дніпрі Громадська Ліга Україна-НАТО за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні провели серію заходів в рамках Інформаційного дня НАТО.
У Дніпропетровській обласній державній адміністрації відбулась зустріч із Володимиром  ЮРЧЕНКО – заступником голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У зустрічі також взяли участь Світлана РОТАЄНКО – Центр інформації та документації НАТО в Україні; Сергій ВЕРБИЦЬКИЙ – полковник, заступник начальника Управління співробітництва з НАТО, завідуючий відділом оборонного-військового співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ; Сергій ДЖЕРДЖ – голова Громадської Ліги Україна-НАТО; Віталій ГОЛОТА – полковник, заступник начальника управління морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України; Руслан КЕРМАЧ – аналітик, Фонд Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва; Сергій ПАРХОМЕНКО – директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. О. Никонорова; Владислав БОНДАРЕНКО – аналітик, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»; Наталія СВІДЕРСЬКА – координатор програм Громадська Ліга Україна-НАТО.

Вітаючи делегацію, Володимир ЮРЧЕНКО – заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, подякував за увагу до області та відзначив надзвичайну важливість цієї події для міста Дніпра.

«Понад три роки поспіль Україна змушена всіма силами захищати власну територію. На часі – питання національної безпеки. Тому для нас дуже важлива підтримка світового співтовариства, зокрема, міжнародних організацій», – зазначив заступник голови ДніпроОДА Володимир ЮРЧЕНКО.

Спектр діяльності альянсу дуже широкий – охоплює і військову, і політичну сфери. Наразі до НАТО входять 29 країн – жодна з них не воює. «Альянс створювали заради підтримання миру. Політичний діалог із НАТО допомагає Україні посилити її національну безпеку», – підкреслив голова Громадської Ліги Україна-НАТО Сергій ДЖЕРДЖ.

«НАТО має близько тисячі стандартів – у військовій, політичній, правовій сферах. Україна активно впроваджує їх, зокрема, у діяльність збройних сил. Має досягнення у сфері зв’язку – під час операцій військові підрозділи взаємодіють за стандартами Альянсу», – відзначив заступник начальника Управління співробітництва з НАТО, завідуючий відділом оборонного-військового співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ Сергій ВЕРБИЦЬКИЙ.

«У нас вже десять батальйонів підготовлені за стандартами НАТО. Вони здатні виконувати більш складні завдання. Плануємо продовжити військове співробітництво – це і взаємо обмін інструкторами, і спільні навчання», – зазначив заступник начальника управління Генштабу Збройних сил України Віталій ГОЛОТА.

Члени альянсу активно допомагають українським військовим, у тому числі – у реабілітації поранених бійців АТО. За три роки понад 600 українських військовослужбовців пройшли лікування у медичних закладах 19 країн НАТО. Також близько 20 мільйонів доларів члени організації та країни-партнери передали Україні для підтримки переселенців.

В той же час за словами заступника голова Дніпропетровської ОДА Володимира ЮРЧЕНКА, для області критично потрібно співпрацювати з НАТО і на підтримку Альянсу тут дуже розраховують: «В області – найбільша кількість демобілізованих по Україні – це 26 тисяч демобілізованих вояків. І хоч ми ніби й живемо в мирному місті, кожного ранку чуємо вий сирен – це везуть поранених бійців в лікарню імені Мечникова. Ми завдячуємо мирним життям в Дніпрі нашим героям, і віримо, що ті програми НАТО, які діють в рамках допомоги Україні, будуть їм дуже корисними!», - сказав Володимир ЮРЧЕНКО.

Тим часом за даними соціологічного опитування, проведеного Фондом Демократичні ініціативи імені Ілька КУЧЕРІВА, на кінець 2017 року підтримка вступу України в Альянс є рекордно високою за весь час незалежності України. Тим не менше, більше половини опитаних відчувають гострий брак інформації про НАТО.

І ще одна небезпечна тенденція – понад 30% все ще виступають за нейтральний статус України: «Високий відсоток тих, хто підтримує нейтралітет – це не лише наслідок непоінформованості, це результат роботи проросійських ЗМІ. І якщо раніше такі ЗМІ наголошували, що Україні треба у військовому плані співпрацювати з Росією, то після війни всі як один кричать, що нейтралітет убезпечить від посилення агресії з боку РФ. На такі постулати, на жаль, часто «ведуться» й переконані патріоти України. І все – через маніпулювання цифрами, фактами, підміну понять, до яких вдаються ЗМІ, підконтрольні кремлівській агентурі.

«Маю запевнити наших патріотів – прихильників сильної і самодостатньої української держави: нейтралітет і позаблоковість нам нічого не дадуть, а ще - вступ до НАТО не суперечить Балто-чорноморським ініціативам України, навпаки, посилить їх. Адже Балто-чорноморське співробітництво робить східні кордони Альянсу сильнішими. Без України таке співробітництво неефективне, в той же час воно немає сенсу без членів Альянсу, таких як Польща, Литва, Латвія, Естонія, Румунія і т.д. Але жодна з цих країн зараз не захоче виходити з НАТО, щоб створювати альтернативні військові блоки. Так само й країна, яка не є членом ані ЄС, ані принаймні НАТО, не може претендувати на геополітичне лідерство. І коли ми витрачаємо в умовах війни 5% ВВП на потреби оборони, то, будучи членом НАТО, витрачатимемо лише 2% і матимемо мир. Статус члена Альянсу вивільнить кошти, які позаблокова Україна мала б витрачати на оборону з необхідності, що, в свою чергу, сприятиме й економічному росту, без якого також важко замахуватися на регіональне лідерство», – вважає редактор УІС, директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені Олександра НИКОНОРОВА, волонтер Координаційного центру допомоги учасникам АТО та їх сім’ям Сергій ПАРХОМЕНКО.

Після заходів в Запорізькій ОДА експерти відвідали факультет міжнародних відносин  Дніпровського Національного Університету імені Олеся ГОНЧАРА.
На факультеті відбулася зустріч студентів та викладачів зі спікерами та представниками Громадської Ліги Україна-НАТО. Упродовж заходу речники презентували широкому загалу основні напрями співробітництва Північноатлантичного альянсу з нашою державою.

Спікерами на цьому заході виступили Світлана РОТАЄНКО – Центр інформації та документації НАТО в Україні; Сергій ВЕРБИЦЬКИЙ – полковник, заступник начальника Управління співробітництва з НАТО, завідуючий відділом оборонного-військового співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ; Сергій ДЖЕРДЖ – голова Громадської Ліги Україна-НАТО; Віталій ГОЛОТА – полковник, заступник начальника управління морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України; Руслан КЕРМАЧ – аналітик, Фонд Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва; Сергій ПАРХОМЕНКО – директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. О. Никонорова; Владислав БОНДАРЕНКО – аналітик, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»; Наталія СВІДЕРСЬКА – координатор програм Громадська Ліга Україна-НАТО.

Так, під час своїх виступів гості обговорили питання військової безпеки України, членства в НАТО, проблеми поінформованості українських громадян щодо НАТО та інформаційної роботи, яка ведеться в цьому напрямі. Зокрема, полковник Віталій ГОЛОТА розповів про види такого співробітництва, напрями міжнародного співробітництва (воєнно-політичне, військово-технічне, військове), складники військового співробітництва ЗСУ з НАТО і ЄС, практичні механізми співробітництва ЗС України з НАТО, цільові трастові фонди НАТО, індивідуальну програму партнерства України з НАТО, яка включає логістику, бойову підготовку, відновлення спроможності ВМС ЗС України, матеріальне, медичне, тилове забезпечення, розвиток сил спецоперацій та комплексний пакет допомоги НАТО Україні за 15 напрямами, серед яких енергетична безпека, планування на випадок надзвичайних ситуацій, технічна, гуманітарна допомога, матеріальні засоби та інше. Також він пояснив ключові воєнно-політичні цілі міжнародного оборонного співробітництва.

Всі присутні взяли участь в активній та плідній дискусії, під час якої обговорили питання активізації співпраці з країнами-членами НАТО, кореляції між собою двох зовнішньополітичних напрямків – інтеграції в ЄС та НАТО, а також участі України у місії в Афганістані та механізмів поширення інформації серед громадян України щодо вступу до НАТО.
Також спікери відвідали 34-й телеканал міста Дніпра.

Моніторинг ЗМІ в місті Дніпрі:

http://www.adm.dp.gov.ua/OBLADM/obldp.nsf/document_print.xsp?id=DA81E4AF42528588C22581E60049B144

http://galinfo.com.ua/articles/vstup_do_nato_posylyt_baltochornomorsku_vis_ta_spryyatyme_regionalnomu_liderstvu_ukrainy__uis_275555.html

http://adm.dp.gov.ua/OBLADM/obldp.nsf/document.xsp?id=DA81E4AF42528588C22581E60049B144&SessionID=EVVTGUNN56

https://dpchas.com.ua/zhizn/v-dnepropetrovskoy-oga-obsudili-voprosy-sotrudnichestva-ukrainy-s-nato

 

Посмотрите вложенную галерею изображения онлайн в:
http://ua-nato.org.ua/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=203#sigProGalleria1a3dccd17c
joomlamodniyportal.ru

НАТО, Трамп, Україна.

З початку весни приходять надзвичайно продуктивні новини від Північноатлантичного Альянсу. Проте надходять вони не з Брюсселю, а з Вашингтону. І цим лише підтверджують трансатлантичну солідарність. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг зустрівся у Вашингтоні з главою Пентагону Джеймсом Маттисом. А вже після цього анонсував проведення наступного саміту, заявивши про проведення зустрічі глав держав і урядів країн-членів НАТО в Брюсселі 25 травня 2017 року.

На саміті заплановано обговорити питання адаптації НАТО до нового середовища безпеки, роль альянсу в боротьбі з тероризмом, та необхідність збільшення витрат на оборону. Це буде перший захід такого високого рівня в якому візьме участь президент США Дональд Трамп. Вперше на саміті буде представлено 29 країн. Адже планується, що до кінця травня завершаться всі ратифікаційні процедури і прем’єр-міністр Чорногорії Душко Марковіч займе своє місце між представниками Люксембургу та Нідерландів згідно англійського алфавіту.

Присутність президента Трампа буде інтригою для цього саміту. Попри те, що президент США мав різні думки щодо НАТО, його останні заяви свідчать про підтримку Альянсу та подальше збереження ролі США в ньому. Розмова за одним столом з лідерами союзних держав відрізнятиметься від мітингової виборчої риторики. Усвідомлюється спільна відповідальність за безпековий простір. До саміту Трамп ще матиме нагоду звірити годинники з Генсеком Столтенбергом, прийнявши його 12 квітня в Білому домі.

Росія розпочавши війну проти України запустила в усьому світі маховик гонки озброєнь. І одним з важливих питань саміту буде розмова про збільшення витрат на оборону. Не секрет, що більшість країн НАТО витрачають на свої власні армії менше 2% ВВП, сподіваючись на союзницьку підтримку, перш за все США. Це і було причиною давніх заяв Трампа, що США вийде з НАТО, в разі своїх надмірних непропорційних витрат. Проте в будь-якому випадку це не зовсім так. Загальний сумарний бюджет НАТО вдвічі більший від витрат американців. І це розуміють у Пентагоні. Зрештою, якби для Америки було вкрай не вигідне НАТО, то прагматичні американці залишили б цю організацію ще до Трампа.

Очевидно на саміті буде не простий діалог щодо необхідності збільшення витрат на оборону європейських країн, щоб піднятись до рекомендованих в НАТО 2% ВВП на оборону. Адже агресор поряд. Війна йде в Україні. Що таке російська гібридна війна, на саміті зможе розповісти прем’єр Чорногорії Марковіч, зокрема про те як російські спецслужби планували переворот та вбивство його попередника саме для того, щоб завадити вступу країни до НАТО.

Українській делегації варто наполягати на внесенні на порядок денний питань щодо української (а отже і європейської) безпеки. Бо хто як не ми повинні акцентувати на тому, що в Європі йде війна, на якій щодня вбивають і калічать солдат, захищаючих свою батьківщину.

Варто зазначити, що ситуація на Донбасі може погіршитись, і це час випробувань для адміністрації президента США Дональда Трампа, і час випробувань для НАТО. Активізацію бойових дій на Донбасі ініціюють в російських штабах в Москві та в Ростові-на-Дону. Українські військові змушені лише відстрілюватись, дотримуючись Мінських угод. Не можна не погодитись з міністром національної оборони Польщі Антонієм Мацеревичем, що Росія з 2008 року здійснила кілька етапів агресії, і лише НАТО може зупинити цей процес.

РФ протиставила себе всьому світу. Росія веде війну в Україні і в Сирії, посилює напруженість в чорноморському та балтійському регіонах, організувала державний переворот в Чорногорії, втручається в політичну і виборчу системи в Нідерландах, Франції та Німеччині. Росія фактично розпочала кібер-війну проти США. Саме час створювати міжнародну антикремлівську коаліцію. Чи всі в НАТО це розуміють? Проте завдання нашої зовнішньої політики зробити все, щоб таке розуміння прийшло.

Міжнародна антикремлівська коаліція повинна економічними, політичними та іншими методами досягти фрагментації економіки Росії, її конфедералізації, та забезпечити свободу народам. Відновлення територіальної цілісності нашої країни можливе лише після краху російського режиму, адже з Путіним неможливо домовитися. Також неможливо домовлятись з одними терористами проти інших. Це не політика ХХІ сторіччя. Чим швидше це усвідомлять в Брюсселі і Вашингтоні тим краще. Адже небезпека гібридної війни в тому, і Крим це показав, що сьогодні все ще ніби під контролем, якісь окремі розрізнені проблеми не змушують давати відсіч, можна ще почекати, пошукати діалог і політичне вирішення, а на завтра діяти вже пізно.

Сергій Джердж, голова Громадської Ліги Україна-НАТО

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №103/2017

Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік

З метою забезпечення виконання пріоритетних завдань співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору, на виконання рішень, прийнятих під час засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (9 липня 2016 року, м.Варшава, Республіка Польща), а також відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Затвердити Річну національну програму під егідою Комісії  Україна – НАТО на 2017 рік (додається).

2. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству інформаційної політики, Міністерству закордонних справ України, Міністерству оборони України, іншим центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік, органів місцевого самоврядування забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати її виконання.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.


РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік - pdf

Додаток 1 ОСНОВНІ ЗАХОДИ у рамках РНП-2017 - pdf
Додаток 2 ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ у рамках Комісії Україна-НАТО на 2017 рік - pdf


Президент України  П.ПОРОШЕНКО
8 квітня 2017 року

Нова Штаб-квартира НАТО та ймовірність зустрічі Порошенка з Трампом

Нова Штаб-квартира НАТО та ймовірність зустрічі Порошенка з Трампом на саміті в Брюсселі. Чи поїде Порошенко на саміт НАТО 25 травня для зустрічі з Трампом?

В найближчі тижні, в кінці травня та на початку червня 2017 року, відбудуться значні події за участі НАТО та безпосередньо в НАТО, що вплинуть на геополітичну та безпекову ситуацію в Європі.

5 червня 2017 року до НАТО приєднається Чорногорія. Всі формальності завершено. Іспанія стала останньою країною Альянсу, яка ратифікувала угоду про приєднання Чорногорії до НАТО 11 травня. Раніше Дональд Трамп підписав постанову про ратифікацію приєднання Чорногорії до НАТО. В квітні американський Сенат більшістю голосів підтримав розширення Альянсу. Саме Держсекретар США Рекс Тіллерсон закликав сенаторів якомога швидше провести ратифікацію договору про вступ Чорногорії до НАТО. Тіллерсон зазначав, що вступ Підгориці в Альянс посилить демократичні реформи, інтеграцію, безпеку і стабільність в Балканському регіоні. У Вашингтоні сподіваються, що приєднання Чорногорії надасть сигнал Росії про те, що США протистоять російським спробам поширювати свій вплив в Європі.

Варто звернути увагу на те, що Чорногорія ставши незалежною країною в 2006 році, відразу приєдналася до програми НАТО Партнерство заради миру. На той час Україна вже 12 років була учасником цієї програми з 1994 року. Проте на сьогодні Чорногорія фактично вже є 29-м членом НАТО, а Україна попри близькість до Альянсу в практичному плані, так і залишається партнером з невизначеним до кінця фактичним вступом до цієї поважної безпекової організації, хоча і маючи Індивідуальний партнерський план з НАТО. Можна по-різному оцінювати військовий потенціал Чорногорії, армія якої складається з 2000 осіб, але слід оцінити і факт безпекової консолідації на Балканах, які за висловами істориків завжди були пороховою бочкою Європи. Проте все змінюється, і сьогодні Сербія є членом програми Партнерство заради миру НАТО. Чорногорії від колишньої Югославії дісталось все морське Адріатичне узбережжя з Військово-Морськими Силами. Крім ВМС, Чорногорія має Сухопутні війська які складаються з однієї бригади, що включає гірський батальйон, а також Військово-повітряні сили, які мають на сьогодні 14 діючих вертольотів. Також слід додати, що військові витрати в Чорногорії становлять 1,65% ВВП країни.

25 травня 2017 року в Брюсселі відбудеться саміт НАТО. Брюссельський саміт НАТО 2017 — 28-а зустріч на найвищому рівні глав держав та голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного Альянсу. Це буде перший саміт НАТО для новообраного Президента США Дональда Трампа, а також його перша закордонна поїздка. На саміті планується обговорення ряду важливих тем, серед яких — боротьба з тероризмом, збільшення оборонних витрат і справедливий розподіл їх між членами Альянсу, війна Росії проти України, а також відносини НАТО-Росія. Можливо Альянс також озвучить рішення щодо приєднання до військової коаліції проти терористичного угрупування «Ісламська держава».

Під час саміту відбудеться відкриття нової штаб-квартири НАТО. Вірніше сам саміт відбудеться вже в цій новій будівлі головного офісу НАТО. Проте це не єдина особливість цього саміту. Для України важливим є формування порядку денного саміту і включення до нього питань України в такому контексті, який би дав змогу президенту Петру Порошенку взяти в ньому участь. Якщо така можливість буде, і Порошенко відвідає Брюссель, то цілком можливою є зустріч Порошенка з Трампом на полях цього саміту в новій штаб-квартирі Альянсу. Для нас важливо, щоб зустріч Порошенка з Трампом відбулась раніше зустрічі Трампа з Путіним, адже в цьому є особливий символізм підтримки України. Саміт НАТО 25 травня у Брюсселі — єдина можливість для особистого знайомства Трампа з Порошенком до липня, коли відбудеться саміт «великої 20-ки» у Німеччині, де ймовірно зустріч Трампа з Путіним все ж відбудеться. Проте в будь-якому випадку є свої переваги і в зустрічі після путінської, таким чином можна розбити всі російські вигадки та маніпуляції та залишити Трампа зі своєю правдою, своїм баченням, хоча це й не легко в переговорному процесі. Найближчі дні і тижні прояснять для нас цю ситуацію.

Сергій Джердж,
кандидат політичних наук, голова Громадської Ліги Україна-НАТО

Нейтралітет та спів путінських снігурів

Проросійські агенти впливу – так-звані «путінські снігурі» розпочали хоровий спів про позаблоковість та нейтралітет, який вони нав’язують нам для того, щоб Україна залишилась без будь-якої допомоги з боку інших держав та міжнародних організацій. Так легше Росії продовжувати війну проти України та здійснювати окупацію ізольованої країни.

Не виняток в цьому і висловлювання колишнього спікера Мороза, а також і інших діячів таких як Мураєв, Чалий, Балицький, що для нас позаблоковість найкраще, це принесе мир, і такий статус може нам надати Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй.

Очевидним є те, що на сьогодні нейтральний статус як такий не працює. Власне Росія розпочала свою війну проти України в період, коли ми були позаблоковою державою. Я впевнений, що наше таке безпекове сирітство розпалило апетит Росії і прискорило початок війни.

Те, що нейтралітет не діє, можна прослідкувати і на історії ІІ Світової війни. Під час якої нацисти окупували Бельгію, Нідерланди, Данію, Норвегію, комуністи розпочали війну проти Фінляндії, а пізніше окупували нейтральні балтійські країни – Естонію, Латвію, Литву. А Швеція та Швейцарія змінили політику на догоду Рейху.

Ті умовно нейтральні країни, які постали в період холодної війни, вже не є нейтральними на сьогодні. Зокрема Фінляндія, Швеція та Австрія є членами Європейського Союзу. Якщо Європейський Союз має спільну зовнішню політику та спільну політику безпеки, то чи є ці країни нейтральними? Якщо Швейцарія є партнером НАТО, бере участь у миротворчих місіях, місіях ЄС та ООН, то чи є це чистий нейтралітет?

Путін і проросійські агенти впливу, які є в Україні, хочуть, щоб ми були позаблоковими, нейтральними, без допомоги, без гарантій та будь-яких зв’язків, які посилювали б нашу безпеку. Так простіше здійснювати агресію.

Нам говорить про те, що такий нейтралітет може забезпечити для нас Рада Безпеки ООН. Це не лише дурниця, це цинічна провокація. РБ ООН сьогодні не може прийняти будь-якого рішення на підтримку України – ні засудити агресію, ні спрямувати миротворчу місію на Донбас, ні створити міжнародний трибунал по розслідуванню збиття малайзійського лайнера рейсу МН17, а все через право вето у РФ, користуючись яким, Росія блокує всі рішення.

Припустимо, що Росія погодилась і РБ ООН надала якісь гарантії для України, а через місяць та ж Росія розпочинає нову війну і наступ на українську територію. Чи має РБ ООН якісь важелі проти цього? Ні. Росія знову блокуватиме будь-які рішення в Раді Безпеки ООН. Тому це ніякий не захист, це навіть не профанація, а усвідомлена маніпуляція громадською думкою для ослаблення позицій держави.

Чи може бути впевненість, що РФ порушивши наш суверенітет в часи позаблоковості, розтоптавши як Будапештський меморандум, так і договори про дружбу, взаємне визнання кордонів та багато інших, не зробить це знову? Впевненість є якраз в зворотному.

Який механізм захисту України? Захист повинен бути реальний, справжній. Та практична співпраця з НАТО яка є, той діалог який ми ведемо з Альянсом є запорукою посилення національної безпеки. Членство в НАТО є питанням майбутнього, а сьогодні, власне опираючись на нашу мету набуття членства в Альянсі, ми звертаємось до наших партнерів з питаннями допомоги нашій країні в час теперішній. І ця допомога суттєва.

З початку російсько-української війни ми отримали від США більше $760 млн на безпекові та оборонні програми, а по курсу це біля 20 млрд гривень. Чи зайві ці кошти для армії під час війни? Спільні маневри, навчання, інструктори, трастові фонди, політична, матеріально-технічна підтримка, зустрічі, візити, військова медицина - все це посилення національної безпеки держави. Без діалогу з НАТО, в нас було б значно більше вбитих та поранених на війні, і Росія просунулась би набагато більше вглиб країни.

Тому, щоб нам не співали «путінські снігурі» про нейтралітет, нам необхідно посилювати взаємодію з іншими країнами, групами країн, міжнародними організаціями, з НАТО, ЄС та іншими інституціями, набувати членства в них з тим, щоб ми не залишались один на один з ворогом. Тоді і перемога буде за нами, адже правда та міжнародна спільнота на нашому боці.

Майно яке є нічийне, тобто нейтральне, саме по собі є спокусою щоб його прихопити і забрати. А коли це майно належить до якогось господарства, то тоді забрати та вкрасти його вже складніше, бо є якесь право, є відповідальність за злочин, включаються питання совісті тощо.

Тому і для України бути в безпековій системі значно краще і ефективніше, ніж бути поза дієвими інститутами безпеки.

Сергій Джердж,
кандидат політичних наук,
голова Громадської Ліги Україна-НАТО

Лист родичів в’язнів Кремля та активістів до лідерів ЄС і НАТО

Президенту Європейської Ради
пану Дональду Туску

Голові Європейського Парламенту
пану Антоніо Таяні

Голові Європейської Комісії
пану Жану-Клоду Юнкеру

Верховному представнику ЄС з питань
закордонних справ і політики безпеки
пані Федериці Могеріні

Генеральному Секретареві НАТО
пану Йєнсу Столтенбергу

Президенту Парламентської Асамблеї НАТО
пану Паоло Аллі

 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Ваші Високоповажності,

Ми, родичі політичних бранців Кремля, колеги, експерти, громадські активісти та правозахисники, високо цінуючи позицію ЄС та НАТО в протидії агресивній політиці Росії на міжнародній арені, звертаємось до Вас.

Виповнюється річниця прийняття Глобальної стратегії ЄС із зовнішньої і безпекової політики, ухваленої Європейською Радою 28 червня 2016 року. У своєму стратегічному документі ЄС зафіксував невизнання незаконної анексії Криму Росією і виступив «за дотримання прав людини через діалог і підтримку, навіть в найскладніших випадках».

Такими випадками є порушення прав людини на окупованих Росією українських територіях, незаконні арешти, утримання під вартою та тортури громадян України, що виступають проти російської окупації.

Заява за результатами Саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня 2016 року містить тезу про те, що «Росія несе повну відповідальність за серйозне погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові». Європейський Парламент у своїй Резолюції від 16 березня 2017 року відзначив відповідальність окупаційної влади за політичні переслідування, незаконні арешти, тортури кримськотатарських та українських активістів, за порушення свободи слова та преси у Криму.

Високо цінуючи такі підходи ЄС та НАТО, ми закликаємо Вас не просто продовжити політику санкцій проти РФ за її дії на окупованих територіях України і, зокрема, в Криму, а посилити режим санкцій, про можливість чого йдеться у Комюніке G7 за результатами травневого 2017 року саміту G7 в Таорміні. На наш погляд, необхідно, щоб правильні слова з документів ЄС та НАТО трансформувались в конкретні дії. Як показують минулі роки, просто слова для Кремля недієві, він продовжує розкручувати маховик репресій, продовжує ігнорувати вимоги міжнародних організацій, будучи переконаним, що ніяких дій з боку Заходу не буде, усе обмежиться лише словесною риторикою. На жаль, численні висловлювання західних політиків про вирішення усіх проблем виключно в рамках діалогу з Росією, про доцільність перегляду/пом’якшення/відміни режиму санкцій є неправильним месиджем для Кремля, оскільки там сприймають це виключно як прояв слабкості ЄС та НАТО.

Ми, родичі, колеги, правозахисники політичних бранців Кремля, репресованих російським режимом, закликаємо Вас до виведення «на перший план прав людини», як це зазначено в Глобальній стратегії ЄС. Тому необхідно введення в подальшому як персональних обмежувальних заходів проти керівництва Росії, відповідального за кричущі порушення прав людини, так і санкцій секторального характеру.

ЄС має у своєму розпорядженні потужну невійськову силу, яку він ще не задіяв. Ми закликаємо вас використати свою м’яку силу задля примусу агресора до миру, звільнення політичних бранців на окупованих територіях України. На наш погляд, режим санкцій має включати:

– заморожування у західних фінансових установах персональних активів кремлівської клептократії, включно з членами родини і «колом друзів» В. Путіна;
– поступове заміщення імпорту до ЄС російської нафти, нафтопродуктів, газу та вугілля неросійськими;
– відмову ЄС та країн-членів від російських проектів безтранзитних газотранспортних систем на зразок проекту «Північний потік-2».

Ніщо не коштує так дорого як життя і свобода. Росія має відчути це. Сподіваємося, що права і свободи людини усе ще є цінностями для західного політикуму та переважають підхід «бізнес, як зазвичай». Едмунд Бьорк писав: «Усе, що потрібно для тріумфу зла – щоб добрі люди нічого не робили». Для нас, українців, чиї родини обпекло полум’я російської агресії, НАТО та ЄС лишаються останніми цитаделями в боротьбі проти Мордору сучасності – репресивного російського режиму.

З повагою,

від імені Об’єднання родичів політичних бранців Кремля
Ігор Котелянець,

Кримська правозахисна група
Ольга Скрипник, голова правління

від імені кримськотатарського народу
Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

Центр громадянських свобод
Олександра Матвійчук, голова правління

Медійна ініціатива за права людини
Марія Томак, координатор

Інститут світової політики
Альона Гетьманчук, директор

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
Наталя Беліцер, експерт

Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»
Михайло Гончар, президент Центру

Український незалежний центр політичних досліджень
Юлія Тищенко, керівник програм

Громадська Ліга «Україна – НАТО»
Сергій Джердж, Голова

«ЄвроМайдан Прес»
Аля Шандра, керуючий редактор

Журнал «Чорноморська безпека»
Павло Лакійчук, заступник головного редактора

Тренінг для державних службовців та представників сектору безпеки у Тернополі.

28 вересня 2017 року у місті Тернополі відбувся тренінг для державних службовців та представників сектору безпеки. В основному заході взяли участь державні службовці обласних та міських виконавчих органів влади, дотичних до процесів євроатлантичної інтеграції, а також працівники районних державних адміністрацій Тернопілля. Відбулась прес-конференція для журналістів та участь спікерів у телевізійній програмі. Основна тематика, яку обговорювали учасники та професійна група експертів з Києва, це - стратегічне співробітництво України з НАТО – дорожня карта реформ в Україні.

Також в рамках візиту до Тернополя відбулась зустріч експертів з безпекових питань з головою Тернопільської обласної державної адміністрації Степаном БАРНОЮ. У зустрічі взяли участь Сергій ДЖЕРДЖ – голова Громадської Ліги Україна-НАТО; Світлана РОТАЄНКО – Центр інформації та документації НАТО в Україні; Віктор ТОПАЛЬСЬКИЙ – к.і.н., начальник науково-дослідної лабораторії Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України; Сергій ВЕРБИЦЬКИЙ – полковник, заступник начальника Управління співробітництва з НАТО, завідуючий відділом оборонного-військового співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ; Олександр МАКОБРІЙ – міжнародний департамент, Державний комітет телебачення та радіомовлення України; Олег БІЛОУС – к.п.н., директор Наукового інформаційно-аналітичного Центру НАТО Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ). Домовились про співпрацю на міжрегіональному рівні в контексті євроатлантичної інтеграції України.

Голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан БАРНА під час зустрічі зазначив: «Вступ до НАТО був, є і буде пріоритетним. Зважаючи на ситуацію, що зараз відбувається на Сході держави, альтернативи цьому немає.  Ми готові долучатися до підтримки інформаційної кампанії всіх аспектів членства України в НАТО, а також ролі Альянсу в підтриманні безпеки й стабільності у Європі. Більше того, можемо стати свого роду майданчиком для популяризації серед населення області інформації про вступ до НАТО. У той же час ми маємо чимало цікавих ініціатив, серед яких розміщення на тернопільському летовищі бази НАТО».

Загалом НАТО це не лише військово-політичний блок, велику роль відіграють й проекти, реалізовані у гуманітарній сфері. «На Тернопільщині налічується понад 40 тисяч студентів, відтак ми зацікавлені у реалізації освітніх програм, проектів у медичній сфері, екології, а також безпеки людей», -  наголосив Степан Барна.

У свою чергу голова Громадської Ліги Україна-НАТО Сергій Джердж відзначив, що Тернопілля у Києві давно вважається П’ємонтом відродження української культури. «Тут, на Заході України спостерігається емоційне позитивне сприйняття європейських інтеграційних процесів. Та якщо закріпити його необхідними знаннями, тоді, володіючи переконливими фактами, жителі Тернопілля зможуть поширювати інформацію про необхідність вступу до НАТО серед населення всієї держави, їдучи у відрядження, до родичів, друзів тощо», -  зазначив Сергій Джердж.

В рамках тренінгу «Синергія громадських та урядових інституцій щодо інформування суспільства з питань євроатлантичної інтеграції», який проводився для представників Тернопільської ОДА, відбулись також і записи інтерв’ю на телевізійних каналах Тернополя.

http://www.oda.te.gov.ua/main/ua/news/detail/143612.htm
https://www.0352.ua/news/1812377
https://www.youtube.com/watch?v=E4aUKPb5kXM
http://tv4.te.ua/aktsenty-iz-sergiyem-dzherdzhem-pro-vstup-ukrayiny-do-nato/

Посмотрите вложенную галерею изображения онлайн в:
http://ua-nato.org.ua/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=203#sigProGalleriab5ff173290
joomlamodniyportal.ru

Молодіжний євроатлантичний безпековий форум, який відбудеться 12-14 листопада 2017 року у Луцьку

Шановний пан / пані,

Посольство Литви в Україні, яке наразі виконує функції контактного Посольства НАТО в Україні, та Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки запрошують студентів з Волинського, Львівського і Рівненського регіонів взяти участь у Молодіжному євроатлантичному безпековому форумі, який відбудеться 12-14 листопада 2017 року у Луцьку.

Ми будемо вдячні, якщо Ви розповсюдите цю інформацію серед студентів Вашого навчального закладу (розмістите її на Вашій інтернет-сторінці, на дошці об’яв закладу або розповісте під час лекцій).  У додатку для Вашої зручності надсилаємо  підготовлену нами інформацію для web-сторінки, программу і плакат. Всю інформацію щодо заходу Ви також можете знайти на інтернет-сторінці Посольства: http://ua.mfa.lt (http://ua.mfa.lt/ua/ua/news/zaproschumo-studentb-z-volins-jko-l-jbbs-jkorbnens-jko-ovlastej-do-uchast-b-molodzhnomu-broatlantichnomu-vezpekobomu-forum-).  Зауважте, будь ласка, що pеєстрація можлива до 20 жовтня 2017 року включно.
Партнери заходу: Представництво НАТО в Україні, Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді і спорту України.

Зазначаємо, що Посольство Литви сплачує витрати за харчування для всіх студентів, а також проїзд та проживання для студентів, які не проживають у Луцьку.

Якщо будуть питання, люб'язно прошу звертатись до координатора Форуму Третього секретаря Посольства Рути Рудінскайтє, тел.+38 044 281 6034, +38 067 516 2663, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .


1. Web-info.pdf
2. EYSF_Agenda_Short.pdf
3. Poster_UA.pdf


Чекаємо Ваших студентів на Форумі!

ОСТАННІ СТАТТІ