JXTC Ethos - шаблон joomla Видео

Нові формати співпраці НАТО і ЄС з Україною

30-31 травня 2018 року Центр глобалістики «Стратегія XXI», у співпраці з Комітетом у закордонних справах Верховної Ради України та Радою європейського сусідства за підтримки Офісу зв’язку НАТО в Україні, провели дводенну конференцію “Нові формати співпраці НАТО і ЄС з Україною”, участь у якій взяли народні депутати України, представники українського уряду, силових структур, дипломатичних місій в Україні, українські та іноземні експерти.

Проведений у перший день конференції круглий стіл «Гарантування безпеки в Україні та Східній Європі: Нові формати співпраці НАТО і ЄС з Україною» відвідали понад 70 учасників, серед яких українські та іноземні представники дипломатичних служб, експерти-міжнародники,  громадські діячі та представники ЗМІ. Питаннями для обговорення на першій дискусійній панелі стали: безпека Східної Європи у нових форматах співпраці НАТО і ЄС, співробітництво НАТО-Україна з енергетичної безпеки, стратегічні комунікації, кібербезпека як ключовий вимір спільної оборонної політики ЄС, вплив Росії на європейську безпеку у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції України.

У привітальній промові, Світлана Ротаєнко, Керівник проектів Центру інформації та документації НАТО в Україні, відзначила своєчасність проведення такого заходу, оскільки співпраця між НАТО і ЄС у сфері безпеки є дуже актуальною, особливо у світлі підготовки чергового Саміту НАТО в Брюсселі. Президент Центру глобалістики Михайло Гончар акцентував увагу на необхідності завершення процесу приєднання України до Центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки у Вільнюсі, Литва та перенесення відповідного досвіду на Центр передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій у Ризі, Латвія та Центр передового досвіду НАТО з кібербезпеки у м. Таллінн, Естонія.

Самюель Довері Вестербай, Виконавчий директор Ради Східного Сусідства,  у своєму виступі наголосив на необхідності забезпечення кращої комунікації між міністерствами та відомствами країн НАТО та ЄС і України. Причиною виникнення загроз у суспільствах він вважає апатію громадян, відтак важливими є інформаційні компанії спрямовані на поглиблення діалогу між громадянами та ЄС залучення суспільства до моніторингу подій, що відбуваються в країні.

Олексій Генчев. Керівник відділу співпраці з НАТО Урядового офісу європейської і євроатлантичної інтеграції КМУ України висвітлив питання кадрового забезпечення міністерств та відомств фахівцями, що спеціалізуються на євроатлантичній інтеграції: «У 2014 році інститут євроатлантичної інтеграції був повністю зруйнований попередньою владою, в цій галузі в Україні працювало близько 100 осіб». У своєму виступі він також зосередився на процедурній співпраці України з НАТО: «Річна національна програма є дорожньою картою наших реформ, і в НАТО цей документ читають набагато уважніше ніж в Україні… В НАТО готові до взаємодії з Україною не лише на рівні донор-бенефіціар, а як рівні партнери». Він назвав захист критичної інфраструктури та стратегічні комунікації одними з ключових напрямків співпраці, але останні повинні сприйматися в Україні не як піар, а як стратегічне планування.

Артурас Петкус, Керівник відділу стратегічного аналізу Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки, у своєму виступі теж акцентував увагу на захисті об’єктів критичної енергетичної інфраструктури. З цього приводу, Центр передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки став співорганізатором навчання «Coherent Resilience 2017» у 2017 році у Києві, до участі в якому було залучено 76 учасників з різних інституцій України, зокрема українських компаній “Укренерго” й “Енергоатом”, та представників безпекових інституцій. Тому А. Петкус вважає актуальним питання обговорення стійкості критичної інфраструктури в контексті гібридних загроз.

Елоїз Діволь, представник Підрозділу координації кіберполітики, попередження конфліктів і політики безпеки Європейської служби зовнішньої дії, відзначив необхідність розбудови можливостей з кібербезпеки. У вересні 2017 року Європейська комісія оновила пакет документів з кібербезпеки, на основі вже існуючих інструментів та нових ініціатив з посилення кіберстійкості ЄС, які має врахувати Україні. Серед пріоритетних питань, він виділив питання сертифікації програмного забезпечення, процес передачі звітності, впровадження норм відповідальності за дії в кіберпросторі. Було наголошено, що Рамкова стратегія щодо співпраці в кіберпросторі має застосовуватися в глобальному вимірі, а заходи кібербезпеки поміж мають добре координуватися.
Григорій Перепелиця, Директор Інституту досліджень зовнішньої політики, наголосив на неадекватності сприйняття загроз Заходом. В ході дискусії він поставив головне питання, чи зможе сьогодні НАТО повернутися до функції колективної оборони, враховуючи загрози що нависли над Східною Європою, і зокрема країнами Балтії зі сторони Росії з її другою у світі армією.

Андреас Маразіс, старший дослідник Східної Європи і Центральної Азії, Ради Східного Сусідства підкреслив важливість спільної роботи НАТО, ЄС і України по гарантуванню безпеки, Зокрема, він зазначив: «Ми зацікавлені у посиленні безпеки в Чорноморському регіоні, а відтак маємо надавати як військову так і технічну підтримку Україні як зі сторони НАТО, так і зі сторони ЄС в цілому. Партнерство між НАТО та ЄС відбувається на рівних засадах». А. Маразіс відзначив важливе значення вже запроваджених тренінгів та курсів, що сприяють обміну досвідом між спеціалістами НАТО та українськими фахівцями.

Сергій Джердж, Голова Координаційної Ради Громадської ліги Україна – НАТО, проаналізував сучасні зародкові процеси творення окремої армії ЄС, враховуючи зацікавленість європейців мати безпекову конфігурацію, на яку буде впливати ЄС. В цьому контексті він зазначив: «Дуже важливо, щоб ЄС і НАТО мали спільну оцінку ситуації, що буде надавати спільне розуміння загроз, і в свою чергу дасть можливість сформулювати спільну мету». Підписання потужними європейськими фірмами великих контрактів він назвав сигналом для російського населення, що Росію визнають, що надає їй можливість використовувати одні народи проти інших.

Андрій Риженко, Заступник  начальника штабу командування ВМС ЗС України з питань євроатлантичної інтеграції, в своїй доповіді зазначив, що безпека у Чорноморському регіоні була суттєво порушена після окупації Криму Росією. Ситуація вимагає допомоги з боку партнерів, адже в акваторії Чорного моря Росія розгорнула потужні бойові засоби: «Наразі в акваторії Чорного моря знаходяться 6 підводних човнів Російської Федерації, які в тому числі можуть нести ядерний бойовий заряд”. Це, на його думку, вимагає посилення співпраці як всередині України, між усіма урядовими й неурядовими структурами, так і між НАТО, ЄС й Україною з посилення безпеки у Чорному морі.  Прикладом такої співпраці є підготовка нової Стратегії розвитку ВМС – 2035.

Віталій Мартинюк, Керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», у своїй доповіді зазначив наступне: «Баланс в Європі порушився після окупації Донбасу. Усвідомлення цих змін знайшло відображення в ЄС та НАТО”. У грудні 2016 році НАТО і ЄС визначили 42 заходи, які вони зобов’язались спільно виконувати в рамках безпекового співробітництва, а у грудні 2017 року ці заходи були додатково розширені на три нові сфери - протидію тероризму, військову мобільність і роль жінок в оборонній сфері. У фокусі такої співпраці лежить протидія гібридним загрозам, до якої Україна має бути повністю інтегрованою. Тому подвійна мета України - членство в НАТО і ЄС -  повністю корелюється з баченням посилення цього співробітництва.
Максим Хилько, Голова правління Благодійного фонду «Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки» в своєму виступі зазначив, що найбільшою загрозою в регіоні є агресивна політика Росії, що має різні прояви. Тому відповіді на гібридну агресію мають бути різноплановими. Враховуючи бюрократичні процедури ЄС та НАТО, на його думку, необхідним є правове підґрунтя євроатлантичної інтеграції України. У контексті протидії гібридним загрозам, доповідач відзначив важливість повноцінного функціонування Платформи Україна-НАТО з протидії гібридним загрозам, а також долучення України до роботи Європейського центру з вивчення досвіду гібридної війни в Гельсінкі.

Володимир Солов’ян, Керівник зовнішньополітичних програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння зауважив, що Альянс залишається організацією, яка готується до миру, а не до війни. Кейс процесу створення перепон Угорщини у розвитку двосторонньої співпраці Україна-НАТО під приводом мовного питання, продемонстрував, що керівництво Альянсу не має інструментарію примушення до адекватних дій окремого члена. Як зазначив доповідач, у вересні 2016 року Україна подала заявку на членство у програмі посилених можливостей НАТО, яка в разі позитивного рішення, надасть можливості обміну інформацією, більший досвід у проведенні навчань, спроможності більшої взаємодії у випадку виникнення кризи.

Підбиваючи підсумки дискусії, Барбора Маронкова, Директор Центру інформації і документації НАТО в Україні, наголосила, що Україна має поєднати європейську і євроатлантичну інтеграцію в один кейс, як це свого часу робили країни Центральної і Східної Європи, що вже набули членство і в ЄС, і в НАТО, а також зосередитись першочергово на інтеграції до НАТО, оскільки цей комплекс внутрішніх перетворень і реформ є меншим, у порівнянні з процесом інтеграції до ЄС, оскільки є дотичним до питань безпекового та оборонного характеру.

На другий день конференції, у Верховній Раді України відбулась дискусія високого рівня за правилами Chatham House. В обговорені взяли участь народні депутати України, представники міністерств, дипломатичних місій країн-членів НАТО та ЄС в Україні.
Відкриваючи дискусію, Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко зауважила, що Україна потребує чіткішої підтримки міжнародних партнерів. Самюель Вестербай, виконавчий директор Ради Європейського Сусідства (European Neighborhood Council), зазначив, що перед Європою виникають нові виклики, такі як гібридні війни, пропаганда та кібератаки. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар наголосив на важливості посилення міжінституційного діалогу та поглибленого вивчення проблемних питань співробітництва НАТО і ЄС з Україною.

Василь Боднар, заступник Міністра закордонних справ України, підтримав позицію щодо необхідності посилення співпраці НАТО-ЄС-України та зазначив, що НАТО має показати чітку та сильну позицію щодо України. Таку думку також підтвердила Барбора Маронкова, директор Центру інформації та документації НАТО в України, яка розповіла про конкретні можливості та напрямки співпраці з НАТО. З свого боку, Олександр Вінніков, голова Представництва НАТО в Україні, зазначив, що безпекові виклики для України й усього регіону Східного партнерства впливають на зміст співпраці між НАТО та ЄС.

Ганна Гопко, Голова Комітету ВРУ у закордонних справах, наголосила на важливості продовження реформ у сфері безпеки та оборони, зокрема, ухвалення до липневого Саміту НАТО у Брюсселі в цілому Закону про Національну безпеку, який відповідатиме ключовим принципам НАТО. Вона закликала партнерів й надалі докладати зусиль для розблокування заходів в рамках Комісії Україна-НАТО та продемонструвати підтримку Україні, зокрема, шляхом недопущення будівництва газопроводу «Північний потік-2».

ОСТАННІ СТАТТІ